Директор Інституту електронної фізики
Академік НАН України
ШПЕНИК ОТТО БАРТОЛОМІЙОВИЧ

Відомий вчений в галузі атомної фізики – фізики електронних і атомних зіткнень, наукова діяльність якого пов’язана з вивченням елементарних процесів парних зіткнень електронів і іонів з атомами та молекулами в газовій та конденсованій фазі. Доктор фізико-математичних наук (1975 р.), професор (1982 р.), член-кореспондент НАН України (1997 р.), іноземний член Угорської академії наук (1998 р.), академік НАН України (2006 р.), керівник Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР (1988 – 1992 р.), директор Інституту електронної фізики НАН України (з 1992 р.), завідувач відділу іонних процесів (з 1982 р.), заслужений діяч науки і техніки України (1994 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки України (1995 р.), Соросівський професор (1994 р.), лауреат премії НАН України ім. І.П. Пулюя (2000 р.), кавалер орденів “За заслуги ІІІ ступеня (1998 р.), “Ярослава Мудрого V ступеня (2004 р.), “За заслуги ІІ ступеня” (2008 р.).

Отто Бартоломійович Шпеник народився 14 липня 1938 р. у місті Мукачеві в родині службовців. У 1955 р. закінчив середню школу у м. Мукачеві. У 1956 – 1961 р.р. – студент, а з 1961 до 1964 р. – аспірант кафедри оптики фізико-математичного факультету Ужгородського державного університету. З 1964 до 1982 р. працював в Ужгородському державному університеті на посаді старшого інженера, старшого наукового співробітника, завідувача відділом Проблемної лабораторії, професором кафедри квантової електроніки. У 1966 році в Ленінградському університеті захистив кандидатську дисертацію, а в 1975 р. в Інституті фізики АН УРСР – докторську дисертацію. З 1982 до 1988 р.р. - завідувач відділу іонних процесів Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР, а з 1988 до 1992 р.р. - керівник цього відділення та заступник директора ІЯД АН УРСР. У 1992 р. його обрано директором Інституту електронної фізики НАН України, першої самостійної академічної установи на Закарпатті, яку було створено 21 вересня 1992 р. на базі Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН України.

Наукова діяльність О.Б. Шпеника багатогранна. Вона пов’язана з сучасною атомною фізикою, оптичною та електронною спектроскопією, фізичною електронікою, моделюванням елементарних процесів в атмосфері Землі і планет. Він є засновником прецизійних експери- ментів з електронними пучками високої однорідності за енергією, що дозволило вперше в фізиці електронних зіткнень виявити та дослідити резонансний характер збудження атомів. Під його керівництвом та за його безпосередньою участю було створено цілий ряд оригінальних приладів. Серед них електронні гармати, багатоканальні джерела атомних і молекулярних пучків, універсальне ефективне джерело іонів. Вперше розроблені таі створені високоефективні монохроматори і аналізатори електронів з рекордними параметрами, у тому числі гіпоциклоїдний спектрометр, вакуумні мікротерези, вібраційні модулятори нейтральних пучків атомів і молекул. Він є автором багатьох експериментальних методів досліджень. Так, ним запропоновано та впроваджено методи визначення абсолютних перерізів повного розсіювання електронів атомами і молекулами (метод електронної пастки), квадрупольного конденсатора для вимірювання резонансної перезарядки іонів на атомах, метастабільної спектроскопії, зворотного розсіювання електронів на атомах, іонах та поверхні твердого тіла. О.Б. Шпеник вперше виявив і дослідив резонансний характер збудження енергетичних рівнів атомів поблизу порога процесу, що дозволило детально вивчити так звану ”тонку структуру” енергетичних залежностей перерізів збудження багатьох атомів і однозначно вказати на вирішальну роль негативних іонів у виникненні “резонансів” при збудженні атомних рівнів. Ці дослідження започаткували новий напрямок досліджень в атомній фізиці – спектроскопія негативних іонів.

У роботах групи професора О.Б. Шпеника виявлено ефект взаємодії розсіяного та ежектованого електронів у полі іонного остова, що відбувається при електрон-атомних зіткненнях при енергіях електронів у близькості енергії, якій відповідає положенню автоіонізаційних станів атомів. Доведено, що це явище призводить до виникнення структури на функціях збудження атомних рівнів.

У дослідженнях процесів повільних іон-атомних і іон-молекулярних зіткнень О.Б. Шпеником вперше виявлено регулярну осциляційну структуру в енергетичних залежностях резонансної перезарядки іонів лужноземельних елементів та ефект фазової інтерференції квазімолекулярних термів, який проявляється в поляризації оптичного випромінювання, індукованого зіткненням важких частинок. Вперше отримані цікаві резуль- тати при дослідженні динаміки утворення метастабільних станів атомів інертних газів при електронному збудженні, а також при розсіюванні ультрамоноенергетичних електронів поверхнею твердого тіла.

Будучи учнем відомого українського вченого та організатора науки професора І.П. Запісочного, засновника Ужгородської школи з фізики електронних і атомних зіткнень, Шпеник О.Б. вніс вагомий внесок у подальший розвиток цієї школи, сприяв розвитку нових напрямків сучасної фізики, зокрема низькоенергетичної ядерної фізики, квантової електроніки, матеріалів функціональної електроніки, а також виконанню досліджень у прикладних напрямах в Інституті електронної фізики.

О.Б. Шпеник проводить значну організаційну та виховну роботу. Він протягом багатьох років був членом експертної ради ВАК України, є членом секції фізики Комітету з Державних премій України з науки і техніки, членом бюро Відділення фізики і астрономії НАН України. Багато років очолював Закарпатське фізичне товариство, є незмінним головою Закарпатського відділення Малої академії наук, організатор багатьох Всесоюзних та Міжнародних конференцій. Має високий науковий рейтинг за межами України. Про міжнародне визнання наукового авторитету О.Б. Шпеника свідчить обрання його першим із українських вчених членом генерального комітету Міжнародних конференцій з фізики електронних і атомних зіткнень, членом Президії Угорської академії наук “Угорська освіта в зарубіжжі” та членом президії Всесвітньої ради угорських професорів та інших наукових організацій.

Академік О.Б.Шпеник співавтор понад 350 наукових праць, у тому числі 5 монографій та 6 винаходів, під його керівництвом захищено 16 кандидатських дисертацій, а троє його учнів стали докторами наук.