ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОННОЇ ФІЗИКИ (ІЕФ) НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ



Інститут електронної фізики Національної академії наук України – перша самостійна академічна установа на Закарпатті, яку було створено 21 вересня 1992 року на базі Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН України.

Інститут електронної фізики входить до складу Відділення фізики і астрономії НАН України. Основними напрямками наукової діяльності інституту є проведення фундаментальних та прикладних досліджень у галузі атомної та ядерної фізики низьких енергій, фізики електрон¬них і атомних зіткнень, фізичної і квантової електроніки, нелінійної оптики, а також створення нових матеріалів та приладів функціональної електроніки. Інститут є провідним центром з фундаментальних досліджень у галузі атомної фізики, зокрема фізики резонансних і автоіонізаційних явищ в атомних системах, з розробки ряду актуальних задач радіаційної фізики твердого тіла.

Початком розвитку фізичної науки на Закарпатті вважається кінець 60-х років минулого століття, коли в Ужгороді відбулося становлення наукової школи професора Івана Прохоровича Запісочного в галузі атомної фізики та фізичної електроніки на базі кафедри оптики (квантової електроніки) Ужгородського державного (нині національного) університету, яка стала всесвітньо відомою. Відкриттю інституту передувало широке визнання науковою громадськістю України цієї школи, що створило умови для подальшого розширення наукового потенціалу.

Інститут веде свою історію з 1981 року, коли на базі уже діючих окремих наукових відділів інститутів АН УРСР було створено Ужгородське відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР. Першим керівником відділення та заступником директора з наукової роботи інституту ядерних досліджень АН УРСР став професор І.П. Запісочний.

Слід відзначити, що починаючи з 1969 року в Ужгороді зусиллями професорів В.О. Шкоди-Ульянова і Ю.М. Ломсадзе були відкриті відділ фотоядерних процесів Інституту ядерних досліджень АН УРСР та відділ теорії адронів Інституту теоретичної фізики АН УРСР. Саме ці відділи гармонійно увійшли в структуру Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР разом із новоутвореними відділами електронних процесів та іонних процесів, а також лабораторією газової квантової електроніки.

У 1986 році до Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень було приєднано лабораторію монокристаллів Мінхімпрому СРСР. Ця лабораторія, яка створена у 1976 році, була провідним підрозділом Всесоюзного науково-дослідного інституту монокристалів (м. Харків) з розробки, виготовлення та дослідження хімічних та фізичних властивостей різних типів монокристалів. Засновником та керівником цієї лабораторії був професор М.І. Головей, який створив відому ужгородську наукову школу в галузі матеріалознавства для функціональної електроніки.

Слід наголосити, що відділи (крім відділу фотоядерних процесів) і лабораторії Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень були розташовані в непристосованих для наукових досліджень приміщеннях у різних куточках міста Ужгорода. Це гальмувало подальший розвиток та розширення наукових досліджень академічного відділення. Тож постала проблема будівництва спеціального лабораторного корпусу. Наприкінці 1983 року президент АН УРСР, академік Б.Є. Патон, видав розпорядження про виділення відповідних коштів для проектування та будівництва в Ужгороді лабораторного корпусу загальною площею 7 тис. кв. м. Завдяки активній підтримці керівництва Закарпатської області протягом 1984-1985 років було виконано проектування, а з 1987 року розпочалось будівництво лабораторного корпусу. У 1988 році за рекомендацією професора І.П. Запісочного керівником Ужгородського відділення на конкурсній основі було обрано завідувача відділу іонних процесів, доктора фізико-математичних наук, професора О.Б. Шпеника. Дбаючи про розширення і поглиблення наукових досліджень у відділенні, О.Б. Шпеник разом з тим докладав чимало зусиль для продовження будівництва лабораторного корпусу, яке було успішно завершено влітку 1992 року. Вирішальну підтримку на заключному етапі будівництва надали Президія АН України, особисто її президент, академік Б.Є. Патон, та керівники Закарпатської області й міста Ужгорода: Г.Й. Бандровський, М.Ю. Волощук, І.П. Машков, М.І. Країло, Е.М. Попович, С.В. Сембер. Таким чином було здійснено ще одну важливу передумову для перетворення Ужгородського відділення Інституту ядерних досліджень АН України у першу самостійну академічну установу на Закарпатті. Президія АН України на своєму засіданні 21 вересня 1992 року за пропозицією Відділення фізики і астрономії АН України та за підтримки президента АН України, академіка Б.Є. Патона прийняла Постанову № 254 про створення Інституту електронної фізики АН України. Директором інституту було призначено професора О.Б. Шпеника, заступником директора з наукової роботи – доктора фізико-математичних наук А.М. Завілопуло, вченим секретарем – кандидата фізико-математичних наук З.З. Торича.

Знаменною датою стало 23 лютого 1993 року, коли відбулося урочисте відкриття інституту за участю президента АН України, академіка Б.Є. Патона, віце-президента АН України, академіка В.Г. Бар'яхтара та головного вченого секретаря АН України, академіка А.П. Шпака.

Створення ІЕФ НАН УКраїни стало логічним завершенням зусиль численних науковців, очолюваних відомими вченими та організаторами науки на Закарпатті. Серед них професори І.П. Запісочний, В.О. Шкода-Ульянов, Ю.М. Ломсадзе, В.І. Лендьел, Д.В. Чепур, М.І. Головей та М.В. Братійчук. В організації та розгортанні наукових досліджень в Ужгороді важливу роль відіграли академіки АН СРСР М.В. Келдиш, Б.Є. Патон, Л.А. Арцимович, В.О. Фок, Г.М. Фльоров, В.І. Трефілов, член-кореспондент АН СРСР С.Е. Фріш та академіки НАН України О.Ф. Нємец, В.Г. Бар'яхтар, М.С. Бродин, І.Р. Юхновський, С.В. Свєчников, М.В. Пасічник, І.М. Вишневський, Б.І. Вєркін, А.Г. Наумовець та А.П. Шпак.

Інститут електронної фізики – єдина наукова установа в Україні, в якій проводяться наукові пошуки з актуальних проблем фізики фотонних, електронних іонних і атомних зіткнень, низькоенергетичної ядерної фізики, фізики лазерів на парах металів, оптичного приладобудування. Нині в інституті працює понад 100 співробітників, серед яких 12 докторів і 33 кандидати наук. У структурі інституту шість наукових відділів: теорії елементарних взаємодій (завідувач – доктор фізико-математичних наук М.І. Гайсак), електронних процесів (завідувач – доктор фізико-математичних наук О.В. Снігурський), іонних процесів (завідувач – академік НАН України, професор О.Б. Шпеник), фотоядерних процесів (завідувач – професор В.Т. Маслюк), квантової електроніки (завідувач – професор В.А. Кельман), матеріалів функціональної електроніки (завідувач – доктор фізико-математичних наук О.В. Гомоннай). Успішно працює аспірантура, є наукова бібліотека, господарська група та експериментальні майстерні.

Наукова тематика інституту охоплює фундаментальні і прикладні дослідження з фізики електронних і атомних (молекулярних) зіткнень, резонансних процесів, автоіонізаційних явищ та кореляційних і порогових ефектів в електронних оболонках атомів, іонів та молекул (експеримент і теорія); дослідження фотоядерних процесів за допомогою електронного прискорювача М-30; синтез монокристалів та дослідження їх фізичних властивостей; дослідження фізичних процесів та явищ у газорозрядних (плазмових) середовищах з метою вдосконалення та створення нових газових лазерів і випромінювачів УФ- випромінювання.

Інститут забезпечений сучасним науковим обладнанням, оригінальними установками. Серед них: прискорювач електронів – мікротрон М-30, надвисоковакуумні установки для дослідження поверхні та збудження іонів електронами, газодинамічне джерело молекулярного пучка, мас-спектрометри, електронні гармати, монохроматори й аналізатори електронів, лазери на барвниках, високотехнологічні установки для вирощування кристалів та установки для отримання тонких плівок, сучасна обчислювальна техніка.

Інститут активний учасник створеного першого і єдиного у самому західному регіоні Україні грід-сегменту, що об'єднує обчислювальні ресурси ряду установ НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету „Київський політехнічний інститут“. Важливе місце в академічній установі приділяється і видавничій діяльності, якою безпосередньо керує заступник директора з наукової роботи, професор А.М. Завілопуло.

За роки існування інституту здобуто вагомі результати з досліджень у галузях атомної фізики, фізичної і квантової електроніки, ядерної фізики, матеріалознавства, нанотехнологій. Ці результати мають не тільки важливе фундаментальне значення, але й широко використовуються при вирішенні цілого ряду прикладних задач. Серед найбільш вагомих прикладних досліджень, виконаних науковцями інституту, слід відзначити роботи у програмах на космічних станціях "Салют", "Мир" та "Шаттл", які пов’язані з лабораторним моделюванням елементарних процесів у верхних шарах атмосфері Землі і планет, по калібруванню польотної манометричної та мас-спектрометричної апаратури, вивченню впливу космічного випромінювання на елементи космічної апаратури (програма «Коронас-Фотон» україно-російський проект), участь у розробці та виготовленні окремих вузлів космічної техніки й апаратури спеціального призначення.

Наукові відділи ІЕФ НАН України разом з інженерно-технічними підрозділами зробили вагомий внесок у розв'язання фундаментальних наукових і науково-технічних проблем, з яких можна виділити такі. У відділі теорії елементарних взаємодій розвиваються сучасні теоретико-польові й ефективні квантово-механічні методи теоретичних розрахунків (гіперсферичних координат, R-матриці, взаємодіючих конфігурацій, функціоналу густини, оптичного потенціалу), які дозволяють вивчати структуру квантових систем та характеристики процесів розсіювання заряджених і нейтральних елементарних частинок на складних системах. Дослідження та практичне застосування цих методів дало можливість проводити природну класифікацію квантових станів, вивчати особливості амплітуд розсіювання, та характеристики зв’язаних і резонансних станів, ефекти, зумовлені кореляційними й обмінними взаємодіями, а також розмірністю простору. Отримані результати порівнюються з наявними експериментальними даними або носять передбачувальний характер. Особлива увага приділяється задачам атомної, молекулярної фізики та фізики твердого тіла, які досліджуються експериментальними методами в інституті. Зокрема, одержано таки важливі результати: вивчено особливості пружних і непружних зіткнень електронів з багатоелектронними атомами (Kr, Xe, Ca, Sr, Ba, Cd, In, Yb) та іонами (Zn+, Cd+), резонансну структуру перерізів збудження; ефекти прояву поляризаційної взаємодії, поглинання і спінової поляризації; кутові й енергетичні положення критичних мінімумів диференціальних перерізів та енергетичну резонансну поведінку інтегральних перерізів у широкій області енергій зіткнень. Інтерпретуються особливості взаємодії низькоенергетичних частинок після зіткнення в процесах збудження та іонізації атомів (Mg, K, Zn, Cd, Tl) і поведінки перерізів високоенергетичного нуклон-нуклонного розсіювання. Досліджуються релятивістські рівняння першого порядку для багатокомпонентних полів і роль нелокальних зображень груп інваріантності таких рівнянь.

У відділі електронних процесів ведуться експериментальні дослідження процесів і явищ, що відбуваються у валентних та внутрішніх оболонках атомів, молекул та іонів при парних взаємодіях електронів контрольованої енергії з молекулами, атомами й однозарядними іонами. Наукові інтереси зосереджені на вивченні механізмів непружних електрон-атомних (молекулярних, іонних) взаємодій та виявленні нових фізичних процесів і явищ в електронних оболонках (у тому числі найбільш глибоких) атомів, молекул та іонів. Дослідження проводяться у таких основних напрямках: фотонна спектроскопія атомів та іонів в області ультрафіолетового (УФ) та вакуумного ультрафіолетового (ВУФ) випромінювання, рентгенівська спектроскопія вільних атомів, фотонна спектроскопія атомів у видимій та ВУФ-областях спектрів, електронна та мас-спектроскопія атомів та молекул. Співробітниками відділу розроблено і створено оригінальні джерела електронних та іонних пучків, сучасні системи детектування потоків фотонів, іонів та електронів, монохроматори для УФ та ВУФ-областей спектра. Науковцями відділу всебічно вивчено процеси збудження атомів Li, Na, K, Rb, Cs, Sr, Ba, Mg, Zn, Cd, Tl і Pb, іонів Zn+, Cd+, In+ і Tl+, електронні та фотонні спектри розпаду автоіонізаційних і автовідривних станів вказаних елементів, утворення вакансій у внутрішніх оболонках атомів, фрагментації біологічних молекул.


Тематика наукових пошуків відділу іонних процесів спрямована на дослідження елементарних процесів і явищ, у т. ч. резонансних, стимульованих взаємодією ультрамоноенергетичних електронних, іонних, атомних та молекулярних пучків низьких енергій між собою та з речовиною у конденсованому стані. Для цього розроблено та створено оригінальні монохроматори й аналізатори електронних і іонних пучків з надвисокими параметрами. Використовуючи методи фотонної (видима та УФ області спектра), електронної, порогової та мас-спектроскопії, отримано систематичні дані для пружного і непружного (збудження та іонізація) розсіювання моноенергетичних електронів на атомах інертних газів, лужних і лужноземельних елементів та молекулах N2, O2, CO2, H2O, SF6. Детально вивчено резонансні процеси та роль автоіонізаційних явищ при розсіюванні електронів атомами. Проведено комплексні дослідження в газовій і конденсованій фазах процесів взаємодії моноенергетичних електронів з багатоатомними електрофільними та біомолекулами. Вивчено енергетичні залежності перерізів повної та дисоціативної іонізації, спектри мас утворених іонів-фрагментів, абсолютні пороги їх появи.

Дослідження відділу квантової електроніки пов’язані з вивченням розрядних джерел когерентного й спонтанного випромінювання на парах металів та їх хімічних сполук, а також нелінійних явищ при взаємодії потужного лазерного випромінювання з вільними атомами. Розроблено, створено і всебічно вивчено новий клас розрядних ексиламп з використанням парів галогенідів лужних металів, що мають експлуатаційні та екологічні переваги над традиційними ексиплексними випромінювачами. Формування збуджених ексиплексних молекул тут здійснюється реакціями заміщення. Вивчено особливості збудження УФ емісії на переході Х–А молекули гідроксилу (306–315 нм) в розрядах різного типу та з використанням різноманітних донорів радикалу ОН. Знайдено, що найефективнішим є джерело з тиском насиченої пари води з оптимальними параметрами. Вивчено вплив домішок атомів срібла та цинку на характеристики випромінювання лазера на парі міді. Деяке покращення характеристик Cu-Ag лазера у порівнянні з лазером на чистій парі міді (до 10 %) зумовлено переважно резонансним процесом передачі енергії від резонансних станів срібла до верхніх робочих рівнів міді у зіткненнях ІІ роду. Домішка цинку в Cu-Zn лазері призводить до збільшення температури розрядної трубки і концентрації робочого агенту – атомів міді. Обґрунтовано параметри плазмового струменя на суміші інертних газів з галогенносіями для отримання неперервної генерації на ексимерних молекулах. Вперше систематично досліджено процес багатофотонної іонізації атомів ітербію та самарію у широкому спектральному діапазоні. Зокрема, показано, що основні закономірності трифотонної іонізації атома самарію зумовлені своєрідністю спектра електронних станів цього атома: мультиплетною структурою основного і збуджених термів, високою густиною збуджених станів та можливістю переходів з різних рівнів основного терму. Методом одноколірної трифотонної резонансно-іонізаційної спектроскопії досліджено спектри парних зв’язаних станів атома самарію, розташованих в області енергій 34104–39155 см-1. Визначено енергії та повні кутові моменти 342 станів. Виявлено сім нових рівнів, дані про які відсутні в літературі.

У відділі матеріалів функціональної електроніки основні зусилля співробітників зосереджено на дослідженні та розробці фізико-хімічних основ і технологій одержання перспективних для використання у пристроях функціональної електроніки макроскопічних і мезоскопічних кристалів, плівок та склоподібних матеріалів. Одержано високоякісні монокристали парателуриту, леговані різними домішками, монокристали деяких боратних сполук, композитні матеріали з інкорпорованими халькогенідними нанокристалами. Розроблено технологічні процеси отримання захисних і просвітлюючих покрить оптичних елементів з монокристалів KDP (KH2PO4), DKDP (KD2PO4), CDA (CsH2AsO4), DCDA (CsD2AsO4). Встановлено основні закономірності впливу ефектів розупорядкування на оптичні властивості модельних фосфідних та халькогенідних напівпровідникових кристалів АIIIВV та АIIВVI, зокрема і нанокристалів у діелектричних матрицях, а також вивчено особливості фізичних процесів, що відбуваються в них під дією високоенергетичного електронного і гамма-опромінення.


Дослідження, які проводяться у відділі фотоядерних процесів на базі електронного прискорювача мікротрона М-30, здійснюються у таких напрямках: вивчення фотоядерних реакцій в атомних ядрах; радіаційна фізика твердого тіла; радіоекологічний моніторинг. Гамма-спектроскопічні виміри проводяться з використанням охолоджуваного надчистого германієвого детектора з високою роздільною здатністю та сцинтиляційних детекторів на основі йодистого натрію. Досліджено та систематизовано виходи та ефективні перерізи утворення запізнюючих нейтронів, масові розподіли уламків для фотоподілу ядер торію, урану, нептунію та плутонію. Одержано нові дані про фундаментальні закономірності збудження ізомерних станів у фотонейтронних реакціях та реакціях непружного розсіювання гамма-квантів для широкого кола ядер з масовим числом 45<А <199, від скандію до ртуті. Гамма- та нейтронне активаційні дослідження забезпечують можливість прецизійного контролю хімічного складу та мікроелементного вмісту (до 10-6 %) складних матеріалів. Так, методи нейтронної і гамма-активації на мікротроні М-30 були застосовані вперше для контролю за хімічною чистотою початкових матеріалів, стехіометрією складних матеріалів і ідентифікації їх мікроелементного складу. Створено метрологічний стенд для радіаційної сертифікації матеріалів і приладів космічного та спеціального призначення. Показана перспективність радіаційного крекінгу нафти для збільшення глибини її переробки. Мікротрон М-30 введено в реєстр об'єктів національного надбання України, на його базі створено стенд для радіаційних випробувань апаратури космічного та спеціального призначення.

Результати досліджень науковців інституту опубліковано в монографіях, виданих як в Україні, так і за кордоном, препринтах, сотнях наукових статей у провідних наукових журналах, одержано цілий ряд авторських свідоцтв та патентів на винаходи. У міжнародній фізичній літературі є понад тисячі посилань іноземних вчених на наукові праці співробітників інституту. Про високий науковий рівень досліджень науковців ІЕФ НАН України свідчать численні гранти, отримані як в Україні (Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України), так і з боку авторитетних міжнародних організацій – фонду "Відродження", INTAS (Міжнародної асоціації зі збереження та розвитку цінного наукового потенціалу країн СНД), УНТЦ (Українського науково-технологічного центру), CRDF (Фонд громадських досліджень і розвитку США).

За роки діяльності ІЕФ НАН України дослідження вчених відзначено багатьма державними та іменними преміями, званнями “Заслужений діяч науки і техніки України”, “Почесний хімік СРСР”, ”Винахідник СРСР”, орденами, медалями та іншими нагородами. Зокрема, вагомим здобутком вчених інституту є присудження в 1994 році І.П. Запісочному, В.А. Кельману та Ю.О. Шпенику премії імені К.Д. Синельникова НАН України за цикл праць “Фізичні процеси та механізми збудження когерентного випромінювання в лазерах на парах вісмуту з електророзрядним і оптичним способами накачки”.

Державні премії України в галузі науки і техніки присуджено: І.П. Запісоч ному, О.Б. Шпенику, А.І. Імре, А.М. Завіло пуло, О.П. Сабаду разом з вченими Ужгородського національного університе ту (УжНУ) В.І. Лендьєлом, Л.Л. Шимоном і І.С. Алексахіним за цикл робіт “Елементарні процеси та резонансні явища в парних зіткненнях електронів, атомів і іонів” (1995 р.); В.М. Мазуру разом з ученими Інституту ядерних досліджень НАН України та Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” за роботу “Закономірності та аномальні явища в ядерних процесах” (1999 р.); М.І. Головею разом з ученими УжНУ за цикл праць “Хімія, технологія і властивості складних халькогенгалогенних матеріалів” (2000 р).

У 2001 році П.П. Пугові, В.М. Голо вею та Б.М. Гунді за роботу “Рекомбінаційні процеси у тетрабораті літію” присуджено премію імені В.Є. Лашкарьова НАН України, а у 2003 році О.Б. Шпеник разом з науковцями Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.Є. Вєркіна став лауреатом премії імені І. Пулюя НАН України за роботу “Резонансні явища та поляризаційне гальмівне випромінювання при зіткненнях електронів з атомами”.

Інститут є ініціатором і організатором проведення багатьох міжнародних і національних конференцій та нарад, серед яких слід назвати такі: Uzhgorod-Debrecen-Miskolc Triangle Seminar on Atomic Collision Processes, International Workshop on Advanced Technologies and Medicine, The Centenary of Electron (EL–100), Non-Euclidean Geometry in Modern Physics, EPAS'98 (Elementary Processes in Atomic Systems), European Conference on the Elementary Processes in Atomic Systems (CEPAS'2000), Хімія, фізика і технологія халькогенідів і халькогалогені дів ІХ науково-технічна конференція, Складні оксиди, халькогеніди та галогеніди для функціональної електроніки Х науково-технічна конференція, V Українська наукова конференція з фізики напівпровідників та інші. До речі, європейську міжнародну конференцію CEPAS, яка зараз проводиться регулярно в сусідніх з Україною країнах Європи: Польщі, Угорщині, Румунії, Словаччині, було започатковано саме з ініціативи Інституту електронної фізики.

Протягом багатьох років на базі ІЕФ НАН України проводиться міжнародна конференція молодих науковців (IEP’97-2011). Ужгород став традиційним місцем зустрічі молодих вчених з провідних наукових установ з України, країн СНД та Європи. В останні роки ця конференція проводиться в рамках всеукраїнського фестивалю науки. Інститут, як академічна установа, є базовим для Малої академії наук, тому тут щорічно проводяться конкурси юних науковців, зібрання юних дослідників Всеукраїнського об’єднання “Сузір’я”.

Інститут підтримує наукові контакти з численними науковими установами України, країн СНД та Європи (Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Німеччини, Франції, Великобританії), Південної та Північної Америки, Азії, Африки. Вчені інституту запрошуються у провідні наукові лабораторії світу для проведення досліджень та на міжнародні конференції для проголошення оглядових доповідей.

Впродовж багатьох років в інституті працюють філії кафедр квантової електроніки, ядерної та теоретичної фізики УжНУ. Налагоджено плідне співробітництво із Закарпатським державним університетом (ЗакДУ). Ряд науковців інституту є членами спеціалізованих рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій, головами державних екзаменаційних комісій. Провідні вчені інституту протягом багатьох років читають лекції та проводять практичні заняття на фізичному і хімічному факультетах УжНУ, викладають на факультеті інформаційних технологій ЗакДУ, беруть активну участь в навчально-виховній роботі цих вищих навчальних закладів. З іншого боку, викладачі фізичного, хімічного і математичного факультетів УжНУ та факультету інформаційних технологій ЗакДу проходять стажування в ІЕФ НАН України, а студенти старших курсів – практику та виконують курсові, дипломні та магістерські роботи. Ряд провідних вчених ІЕФ НАН України опікуються здібними учнями з шкіл Закарпаття та молоддю, залученою до Малої академії наук, президентом якої є директор інституту, академік НАН України О.Б. Шпеник.

Не залишаються поза увагою науковців інституту й потреби міста Ужгорода та Закарпатської області. Активно налагоджуються зв'язки з медиками, біологами, екологами. Так, з ініціативи вчених інституту було проведено декілька семінарів з проблем сучасної діагностики важких захворювань, у тому числі за участю вчених-медиків з Угорщини. З ініціативи науковців інституту, підтриманої Закарпатською обласною держадміністрацією та Закарпатським обласним управлінням охорони здоров'я, придбано та змонтовано в Обласному онкологічному диспансері першу в західному регіоні України сучасну гамма-камеру, яка в десятки разів зменшує радіаційне навантаження у порівнянні з рентгенівськими томографами і дозволяє проводити діагностику в динамічному режимі. Надається постійна допомога та ведуться спільні роботи з радіаційним відділенням цього диспансеру. Запроваджено цікаві пропозиції щодо передпосівної обробки насіння та очистки води. Науковці інституту надають спеціальну експертну допомогу обласним управлінням СБУ, МВС та митним органам. У 1997 році спільно з управлінням екобезпеки облдержадміністрації в Інституті створено Державне підприємство ”Науково-дослідний центр екологічного маркетингу та інжинірингу”.